Лендінг доставки бургерів: апетитні кадри, акцентний помаранчевий, замовлення у два кліки.
Доставку їжі замовляють голодними. Це не метафора, а технічна вимога: у людини мало терпіння, вона на телефоні й хоче побачити їжу та ціну за перші три секунди. Концепт зібраний рівно під цей стан.
Перший екран — кадр бургера, назва, ціна, кнопка. Не слоган про «найкращий смак у місті»: голодна людина його не читає. Помаранчевий тут єдиний акцент і працює як кнопка апетиту, тому більше ніде на сторінці не з’являється.
Усі позиції на одній сторінці з якорями по категоріях, а не окремими сторінками. Кожен зайвий перехід у доставці — це втрачене замовлення: конкурент у сусідній вкладці вже показав своє меню повністю.
На мобільному сума й кількість позицій закріплені внизу екрана. Людина має бачити, скільки вже набрала, не гортаючи вгору — саме це змушує додати ще одну позицію, і саме цього найчастіше немає в самозроблених лендінгах.
Лендінг з меню й замовленням у форму — одна історія, повноцінний сайт із кошиком, оплатою і статусами замовлення — інша. Обери послугу й пакет у заявці, побачиш орієнтовну вилку.
Якщо позицій до двадцяти й замовлення приймає адміністратор — лендінга вистачить, і він запуститься за тиждень. Якщо меню росте, є доставка по місту й потрібна онлайн-оплата — потрібен кошик, інакше все впреться в ручну обробку.
Так, і саме так це і треба робити. Телефон і адреса — усе, що потрібно для замовлення їжі. Акаунти в доставці мають сенс тільки тоді, коли є програма лояльності, і додаються пізніше, а не на старті.
